Інформаційна довідка для батьків

Шановні батьки!

Відповідно до Сімейного Кодексу України, зокрема, статей 150,152,155  та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за життя, виховання, навчання і розвиток дитини.

Саме батьки можуть забезпечити:

-  обмеження перебування дітей у вечірній та нічний час у місцях масового відпочинку та закладах дозвілля без супроводу дорослих в будні дні до 20.00, у вихідні та святкові дні – до 22.00;

- недопущення вживання дітьми алкогольних, токсичних та наркотичних речовин;

-   обмеження контактів із малознайомими людьми;

-   недопущення випадків бродяжництва та жебракування;

- недопущення випадків скоєння неповнолітніми злочинів та правопорушень.

Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей, згідно зі ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність, згідно зі ст.166 Кримінального Кодексу України.

Пам’ятайте, що саме Ви несете відповідальність за життя та здоров’я Вашої дитини у вихідні дні, позаурочний та канікулярний час!

АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАКЛАДУ

______________________________________________________________________

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ

1.    До 1 класу школи зараховуються учні, яким, як правило,

       станом на 1 вересня поточного року виповнилося 6 років.

2. Для зарахування необхідні такі документи:

Ø  Заява батьків про зарахування до школи ;

Ø  Ксерокопія довідки про народження дитини;

Ø  Медична довідка про стан здоров’я дитини з визначенням групи занять на уроках фізичної культури.

Ø  Ідентифікаційна довідка.

3.   У випадку переходу на навчання з іншого навчального закладу учень та його батьки мають також привезти особову справу учня, заведену у закладі попереднього навчання та виписку усіх поточних оцінок.

 4. Зарахування до 1 класу школи на конкурсній основі ЗАБОРОНЕНО.

Батьки‚ чи готові ви до школи?

В дошкільному дитинстві відбувається інтенсивний розвиток усіх пізнавальних психічних процесів, які в подальшому виступають першоосновою готовності дитини до школи‚ і найбільша роль у цей період в розвитку та становленні дитини належить батькам. Саме вони мають забезпечити своєму малюку найбільш сприятливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим раніше починається така взаємодія батьків з дітьми‚ тим краще‚ але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу».

Щодо питання підготовки дітей до навчання можна виділити один з його аспектів: «Як можуть батьки допомогти дитині в підготовці до школи?»

Окреслимо кілька конкретних порад‚

які хоча й не охоплять цього багатогранного питання, але все ж таки допоможуть дорослим:

1. Дитина успішніше засвоює мову в той момент‚ коли дорослі слухають її‚ спілкуються з нею‚ розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в дошкільний період‚ суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

2. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою‚ безпеки та любові.

3. Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її‚ але не підштовхуйте.

4. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки‚ аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати‚ малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі‚ зображення тощо.

5. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати‚ з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.

6. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов’язково (всі члени родини).

7. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини‚

Кілька порад батькам першокласників

Початок навчання дітей у школі завжди піднімає багато питань. Яким воно буде для малюків? Як вони адаптуються у новому житті? 3 яким настроєм почнуть навчання? Питання, які непокоять усіх: і вас‚ і‚ звичайно, нас.

Сьогодні нам хотілося б поговорити не стільки про дітей, скільки про нас‚ дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів та невдач‚ подумати разом‚ чи розуміємо ми‚ що наша підтримка допоможе дитині вирішити шкільні проблеми.

На жаль‚ батьки часто болісно сприймають невдачі своїх дітей у навчанні‚ надмірно турбуються. Іноді їх охоплює відчай через погану оцінку‚ отриману дитиною, вони навіть не думають про те‚ що це тимчасове явище‚ що оцінка може бути суб’єктивною(вчитель теж помиляється), що дитина втомилася або не дуже зрозуміла завдання, оскільки швидкий темп роботи зашкодив цьому.

Отже‚ виникає проблема: в класі труднощі, вдома— непорозуміння.

Як же краще налагодити взаєморозуміння учнів та батьків?

Майбутній першокласник повинен знати відповіді на такі питання:

Як твоє прізвище, ім'я та по батькові?

Скільки тобі років, скільки здійсниться в наступному році?

Як кличуть маму і тата?

Ким і де працюють твої батьки?

Чому в школі потрібно поводитися тихо?

Дошкільник повинен уміти:

займатися самостійно якою-небудь справою протягом 30 хвилин;

складати по картинках розповідь більш ніж з 5 складних речень, у яких використовуються прислівники і прикметники;

знати кілька віршів напам'ять;

змінювати іменники по числах;

рахувати від одного до десяти у прямому і зворотному порядку;

вирішувати прості завдання на додавання і віднімання;

читати по складах;

уміти малювати і розфарбовувати картинки;

узагальнювати, називати групу предметів одним словом.

Готуючи дитину до школи, орієнтуйтеся не тільки на інтелектуальну зрілість маляти, з якої, як правило, виникає найменше проблем. Шкільні психологи зауважують, що складніше всього є справа із психологічною і соціальною підготовкою. Щоб дитина була готова до навчання психологічно і соціально, «домашніх» дітей хоча б на рік перед школою варто відправляти в дитячий садок.  

Тестування

Чи готова дитина до школи?

 Чи хоче ваша дитина йти до школи?

Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

Чи може ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

Чи вміє вона відміняти іменники за числами?

Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?

Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?

Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?

Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад робити аплікації?

Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від  кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:

15-18 – дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10-14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли „ні”, підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції.

Ось кілька порад. Спробуйте!

1. Не підганяйте, розраховувати час — це ваш обов’язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

2. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює‚ витрачає багато сил і енергії.

3. Проводжаючи дитину до школи‚ побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів‚ без застережень на кшталт: «Дивись‚ поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» та таке інше. У дитини попереду — важка праця.

«Про що нове ти сьогодні дізнався?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте‚ як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому‚ вислухайте.

4. Якщо дитина замкнулась у собі‚ щось її турбує‚ не вимагайте пояснень‚ хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

5. Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань — з 15 до 17 години.

6. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросітьїї прочитати вголос.

7. Перевіряти не значить «робити замість» — ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов’язково перевірте, щоб те‚ що потрібно було вивчити напам’ять, було вивчено добре: точність виконання завдань— важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.

8. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини‚ її біль‚ її радощі.

9. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини‚ коли щось її турбує: головний біль‚ поганий загальний стан. Найчастіше це об’єктивні показники втоми‚ перевантаження.

10. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. 1 не треба думати‚ що школяр уже достатньо дорослий для того‚ щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб‚ перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном‚ попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини — одна з небагатьох можливостей для справжнього спілкування.

11. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить‚ його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину‚ навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.

12. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

Підводні камені домашнього завдання

Чи замислювалися ви‚ коли і як виконувати домашнє завдання, щоб досягти найвищого результату, щоб працювати з радістю?  Тут же постають інші запитання: чи отримає учень насолоду від своєї роботи‚ чи сам учитель відчує задоволення в процесі перевірки... Як же вирішити цю проблему? Виявляється, існують шляхи розв’язання.

У будь-якій справі головне—почати. Для багатьох дітей найважче саме це‚ вони всіляко відтягують початок, відразу виникає безліч виправдань («ще трошечки»)

Запропонуйте учням таке змагання,

і кількість конфліктних ситуацій різко зменшиться.

     Найважливіше. Як настроїти себе на роботу? Посміхніться, потріть долоні і скажіть собі: «Зараз я сяду за математику і робитиму її із задоволенням! Я дуже люблю математику!» 1 навіть торкнімося підручника, присунемо його до себе з любов’ю. Підручники, зошити‚ ручки‚ лінійка, фломастери... Торкнімося їх‚ погладьмо, і настрій поліпшиться в передчутті зустрічі з цікавою роботою!

    Стіл‚ за яким працює дитина‚ має бути правильно розміщений відповідно до вікна. Світло повинно падати зліва. Паралельно до вікна стіл ставити на можна: природне світло‚ що б’є прямо у вічі‚ засліплює. Вікно не треба занавішувати, ставити на підвіконня високі квіти: і те‚ й інше затримує світло. Восени і взимку слід вмикати електричне світло. Необхідно мати настільну лампу. Її світло має падати зліва‚ абажур — давати рівномірне освітлення.

    Режим дня надзвичайно важливий для учнів. Якщо не налагоджене правильне чергування різних видів діяльності, якщо тривалість нічного сну недостатня, якщо мало часу відводиться для відпочинку — нервова система швидко виснажується.

     Правильно діють ті батьки‚ які з самого початку дають дитині зрозуміти‚ що уроки — це серйозна справа. Звичка добросовісно виконувати домашні завдання має стати другою натурою підростаючої людини.

    Можна разом із дитиною скласти пам’ятку, в якій у стислій формі перерахувати все‚ що необхідно зробити, перш ніж відкрити підручник. Пам’ятка може містити, наприклад, такі пункти:

ПАМ’ЯТКА

1. Починай робити уроки завжди в той самий час.

2. Провітрюй кімнату за десять хвилин до початку занять.

3. Вимкни радіо‚ телевізор. У кімнаті, де ти працюєш, повинно бути тихо.

4. Витри зі столу пил. Заміни‚ якщо необхідно, брудний аркуш паперу.

5. Перевір, чи на своєму місці настільна лампа (дальній лівий кут).

6. Уточни розклад уроків на завтра. Перевір, чи всі завдання записані в   щоденнику.

7. Приготуй письмове приладдя, необхідне для занять.

10. Прийшов час починати роботу. Помий руки. Сідай зручно на стілець, розстебни комірець сорочки, якщо він передавлює шию. Відкрий підручник.