Меню сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Азбука моральних заповідейАзбука моральних
заповідей (Складено на основі книги В.О. Сухомлинського «Як виховати справжню людину») — Б — Батьківщина — твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд.Є
в нас своє лихо і горе. Говорячи про них, пам'ятай: ти говориш про лихо і горе
свого рідного дому... Говорити про недоліки — для цього великого розуму не
треба. Зневажай демагогію і балаканину. Думай і роби все для того, щоб
перемогли добро і справедливість... Батько — найрідніший, найдорожча для тебе
людина, в образі якої втілюється людська відповідальність за твою появу на
світ, за кожний твій крок, вчинок, за весь твій життєвий шлях — від народження
до смерті... Бути гідним свого батька — твоя особиста честь. Будьте добрими
дітьми своїх батьків. Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти —
говорить українська народна мудрість. Старість невідворотна, смерть —
невблаганна, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А
від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від
твоїх батьків, а й від вас самих — дітей. Бути справжньою людиною — це означає
віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими,
духовно багатшими, щоб у кожної людин, з якою ти зустрічаєшся в житті,
залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі. Бережи та шануй пам'ять про
померлих. У кого немає в душі минулого, в того не може бути й майбутнього.
«Кожна людина — це неповторний світ. Під кожним нагробком — світова історія»
(Г. Гейне). — Г — Гідність — мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської
особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що
гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної
культури... — Д — Дідусеві й бабусі — почесне місце в домі. Якщо вирішується якась нелегка і
непроста справа — перше слово нехай належить дідусеві й бабусі. Не соромся і не
бійся поділитися з ними своїми радощами або горем, вони вміють освітлювати
людську радість мудрістю життя, і радість зробить тебе подвійно
щасливим... — Ж — Жіночність — це найвищий вияв людської краси. В цій красі — народження
нового життя, цвітіння розвитку. Носій і творець життя — жінка — найглибше
втілює високоморальне ставлення до майбутнього людства. Поважати жінку —
означає поважати життя. Знання — неоціненне багатство, якого маєш ти набути в
роки дитинства, отроцтва, ранньої юності. Те, чого ти не здобув у юні роки,
ніколи не здобудеш потім. Твій обов'язок — учитися в повну міру своїх
сил. — І — І ще є одне духовне начало в нашій людській любові. Це — наша потреба в
людині. Не можна жити без почуття й усвідомлення того, що ти комусь потрібен,
що хтось бачить увесь сенс свого життя лише тому, що є на світі ти. — К — Краса — могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти
можеш побачити те, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без захоплення і
натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осягає світ... Я б
назвав красу гімнастикою душі — вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші
почуття, переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш себе. — Л — Любов до людей — це твоя моральна серцевина. Любов — могутня вихователька.
Вона робить людину чистішою, чеснішою, щирішою, вимогливішою і суворішою в
додержанні основ життя... Людина залишає себе насамперед у людині. У цьому наше
безсмертя. У цьому найвище щастя і сенс життя. Якщо ти хочеш залишитися в серці
людському — виховай своїх дітей. Виховання людини — найважливіший громадський
обов'язок. — М — Мати творить твою неповторну особистість — ось у чому сенс, мистецтво і
майстерність того, що ми називаєм народженням. Берегти матір — означає
турбуватися про чисте джерело, із якого ти пив від часу свого першого дихання і
будеш пити до останньої хвилини свого життя. Мужність — це справжня краса духу
й тіла, переконань і вчинків. Мужність робить людину могутньою і доброю,
сильною і ласкавою. — Н — Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як
пташеня, якби не вона — ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у
величезний світ Батьківщини. — О — Опановуй головне в духовній культурі — культуру людських відносин: умій
розрізняти в людині світле і темне. Те, що ми називаємо повагою до людини, — це
віра в добре начало в ній. — П — Праця - це не тільки лопата й плуг, а й думка. Дуже важливо, щоб наші
вихованці переконалися на власному досвіді, що думка — це нелегка праця, і саме
її складність, трудність і дає людині велику радість. Рід людський складається
з поколінь, — це велика мудрість нашого буття... Повага, шанування старших
поколінь — закон нашого життя. Поважати старших треба тому, щоб утверджувати
гідність кожної людини. — С — Скромність — це дисципліна людських відносин, вчинків, бажань, думок і
почуттів, волі та характеру. Бути скромним — означає ні на мить не забувати, що
кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді вільне і
щасливе життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини. Совість
живе в людському житті лише на поживному ґрунті совісності, сорому; совість —
це знання, багато разів помножене на переживання, почування, а похідними цієї
дії є сором, відповідальність і обов'язок, повинність. Соромся порожнечі душі.
Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних
істин, правил, принципів. Соромся слабовілля, безпринциповості,
«безхребетності». Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився
мерзенний черв'ячок, ім'я якому «моя хата з краю». Соромся байдужого ставлення
до життя, виконання обов'язку. Соромся безвідповідальності, легковажності своїх
почуттів, уподобань, у своїх почуттях треба бути вірним і зобов'язаним. Соромся
безкультурності. Невігластво розуму і почуттів збіднюють людину, роблять її
примітивною. —T — Терпимість і непримиренність — дуже важливі елементи духовної культури, які
тобі треба опанувати для того, щоб орієнтуватись у безмежно складному світі
людських пристрастей і характерів. — У— Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її
очах складний духовний світ — радість, горе, біду, нещастя. Умій бути вдячним.
Почув похвалу — дякуй і радій, що ти рухаєшся в напрямку людської досконалості.
Почув докір, осуд — дякуй за те, що тебе вчать жити. Умій правильно бачити
навколо себе щедрість і скнарість, справжнє багатство душі й потворну убогість
Умій жаліти і шкодувати, берегти і оберігати; умій побачити ту безмежно дорогу
людську цінність, де від золотої купи залишилося кілька зернинок, від яскравого
і гарячого багаття — кілька жаринок, від багатого плодозбору — кілька яблук.
Умій бути скромним, оберігати себе й інших від зухвальства, несправедливості,
надокучливості. Учитель творить людину. Ці мудрі й вагомі слова можна сказати
тільки про матір і батька. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким,
яким він створив. — Ш — Школа — це духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску
виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє, школярі — це не просто діти, які
зібралися в одному місці. Вони являють собою дитяче суспільство, що живе за
своїми гармонійними законами. — Ю — Юнаки і дівчата, ви повинні знати історію свого
народу, у ваші душі мають увійти кращі народні традиції, стати для вас святим
законом. — Я — Якщо ти робитимеш тільки те, що хочеться, якщо активність твоя
спонукатиметься тільки передчуттям задоволення — в житті у тебе нічого не буде
дорогого і святого, душа твоя не осягне, що таке любов, відданість, бажання
твої будуть низькими і убогими, а життя без благородних людських бажань —
порожнім і нудним. |
Пошук
Календар
Друзі сайту
Відділ освіти
МОН України
Умільці
Коровченко І.Ю.
Цвященко О.В.
Клеценко О.І.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||